Інформаційні матеріали. Актуальні поради

Останнім часом стреси стали постійними супутники нашого життя. Це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. Важливо навчитися ними управляти, протистояти негативним наслідкам стресу, адже вони впливають на здоров’я та викликають захворювання.

Стресостійкість це психологічна якість, що означає здатність людини ефективно протистояти стресовим ситуаціям та адаптуватися до них. Вона є важливим фактором, що визначає психологічну стійкість людини в сучасному світі. Здатність ефективно керувати стресом та бути стрессостійким є цінною навичкою для досягнення успіху та збереження здоров’я у сучасному світі. Самопідтримка та навички саморегуляції є важливими елементами стресостійкості.

Виявити свій рівень опору стресу і практично спробувати методи, які допоможуть подолати його педагоги ліцею мали змогу на психолого-педагогічному семінарі «Розвиток стресостійкості».

Усі, кого зацікавила дана тема, можуть також ознайомитись із діагностичною методикою і деякими із дієвих вправ.

Анкета «Визначення рівня стресостійкості вчителя»

Шановний респонденте! Будь ласка, оцініть кожне твердження від 1 до 5, де 1 – категорично не згоден, 2 – не згоден, 3 – згоден у більшості випадків, 4 – згоден, 5 – повністю згоден.

1. Я легко справляюся з несподіваними ситуаціями в класі.

2. В мене добре розвинені навички управління стресом.

3. Я залишаюся спокійним (ою) і зібраним (ою), коли стикаюся з «важкими» батьками.

4. Я вмію ефективно планувати свою роботу і час. 5. Я вмію знаходити позитивні аспекти в складних ситуаціях.

6. Я почуваю себе упевнено за підтримки адміністрації та колег.

7. Я вмію ефективно виконувати свої обов’язки, навіть при великому об’ємі роботи.

8. Я прагну знаходити різні способи релаксації після робочого дня. 9. Я можу дипломатично вирішувати конфлікти між учнями.

10. Я можу сприйняти адекватну критику з боку батьків учнів, колег або адміністрації. 

Спасибі за заповнення анкети! Будь ласка, підрахуйте свої бали і визначте рівень своєї стресостійкості.

>30 балів: дуже високий рівень стресостійкості.

20-29 балів: високий рівень стресостійкості.

10-19 балів: помірний рівень стресостійкості.

1-9 балів: низький рівень стресостійкості.

Важливо пам’ятати, що ця анкета є лише інструментом для самооцінки і не замінює консультацію фахівця. Якщо ви зазнаєте серйозні проблеми із стресом, рекомендується звернутися по допомогу до професіонала.

Вправи для зняття стресу та емоційної напруги

Вправа «Релаксація на контрасті»

Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за столом, практично непомітно для навколишніх.

  • Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
  • Напружте й розслабте ступні ніг.
  • Напружте й розслабте гомілки.
  • Напружте й розслабте коліна.
  • Напружте й розслабте стегна.
  • Напружте й розслабте сідничні м’язи.
  • Напружте й розслабте живіт.
  • Розслабте спину й плечі.
  • Розслабте кисті рук.
  • Розслабте передпліччя.
  • Розслабте шию.
  • Розслабте лицьові м’язи.
  • Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджуючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете, — ви повністю розслабилися.

 Вправа «Ритмічне дихання»

 Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим:  видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.

 Вправа «Ворона на шафі»

 Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до психотравмуючої ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас. Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший. Як результат зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.

Учні-екстерни – це діти, які навчаються вдома, за кордоном або в інших некласичних навчальних установах і не мають звичайного шкільного досвіду. Для вчителів робота з такими дітьми може бути викликом, оскільки у них немає типового розуміння навчання та повсякденного спілкування з учителями. Пропонуємо кілька порад для вчителів, які працюють з учнями-екстернами.

  1. Досліджуйте потреби та інтереси учня. Перед початком роботи з учнем-екстерном важливо дізнатися, які у нього інтереси та потреби. Це допоможе вам зрозуміти, як краще пристосувати навчання до потреб дитини. Потрібно враховувати такі фактори, як вік, рівень розвитку та стиль навчання.
  2. Створюйте плани навчання та розклади занять. Плануйте свої заняття, використовуючи різноманітні методики та матеріали. Вам можуть знадобитися різні види дидактичного матеріалу, включаючи відео, аудіо та ігри. Розклад занять можна розробити на тиждень, місяць, семестр враховуючи певні теми та завдання.
  3. Використовуйте різноманітні методики. Використання різноманітних методик навчання допоможе збільшити зацікавленість учня та сприяти його успішному навчанню.
  4. Враховуйте індивідуальні особливості. Учні-екстерни можуть мати різний стиль навчання, темп сприйняття матеріалу, рівень зосередженості та інші особливості. Тому важливо знайти індивідуальний підхід до кожного учня та враховувати його потреби під час навчання.
  5. Забезпечуйте зворотний зв’язок. Важливо дізнаватися, як учень розуміє матеріал та чи має він якісь труднощі.
  6. Сприяйте соціалізації учня. Це може бути робота в групах, ділові ігри, спільні заняття з іншими учнями тощо.

Загальні поради:

  1. Будьте терплячими. Навчання учня-екстерна може займати більше часу та зусиль, тому важливо бути терплячим та давати учню достатньо часу на сприйняття матеріалу.
  2. Спілкуйтеся з батьками. Комунікація з батьками є дуже важливою при роботі з учнями-екстернами. Вони можуть надати додаткову інформацію про особливості учня, а також допомогти в організації навчання вдома.
  3. Надавайте можливості для самостійності та розвитку. Учні-екстерни можуть бути дуже самостійними та самодостатніми. Тому важливо надавати їм можливості для самостійного розвитку та навчання. Наприклад, давати завдання для самостійного виконання, підтримувати їх самостійність у виборі тем та завдань для навчання.
  4. Забезпечуйте мотивацію. Для ефективного навчання учнів-екстернів важливо забезпечувати мотивацію. Наприклад, можна використовувати похвали та винагороди за успішне виконання завдань, допомогти знайти цікавість у предметі, пояснити значення навчання та його вплив на майбутнє.

Для вчителів робота з учнями-екстернами може бути непростою, оскільки вони частіше працюють з учнями з різними особливостями, індивідуальними потребами та здібностями, але з правильним підходом та підтримкою, педагоги можуть допомогти таким здобувачам освіти досягти успіху в навчанні та відчувати себе повноцінними учасниками класу.